ПРОБЛЕМА ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ПРАБАЛТО-СЛОВ’ЯНСЬКОГО МАСИВУ: МОЖЛИВОСТІ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ПІДХОДУ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2312-6825.2013.24.63034Ключові слова:
балти, слов’яни, ізоглоса, балто-слов’янська діалектна єдність, лінгвістика, археологіяАнотація
В статті розглядаються можливості поєднання лінгвістичного та археологічного підходів в процесі реконструкції процесів, які обумовили появу слов’янства. Продемонстрована важлива роль археології у визначенні історичної епохи, коли відбувався цей процес. Вказано на велику вірогідність порівняно пізнього формування праслов’янської мови на основі периферійних балтських діалектів. Саме такий сценарій поки що найбільш забезпечений комплексом лінгвістичних та археологічних джерел.
Посилання
Белевец В. Г. Проблема выделения памятников позднезарубинецкого круга в белоруском Припятском Полесье // Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в епохи римских влияний и Великого переселения народов. Конференция 3. ̶ Тула, 2012. ̶ С. 281-305.
Дробушевский А. И. Памятники чечерской группы (типа Кистени-Чечерск) и древности Верхнего Поднепровья периода римских влияний // Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в епохи римских влияний и Великого переселения народов. Конференция 3. ̶ Тула, 2012. ̶ С. 306-329.
Дыбо В. А. Балто-славянская акцентная система с типологической точки зрения и проблема реконструкции индоевропейского акцента//Балто-славянские языковые контакты. ̶ М., 1980. ̶ С. 91-150.
Егорейченко А. А. Культуры штрихованной керамики. ̶ Минск, 2006. ̶ 207 с.
Еременко В. Е. «Кельтская вуаль» и зарубинецкая культура. Опыт реконструкции этнополитических процессов ІІІ-І ст. до н.э. в Центральной и Восточной Европе. ̶ СПб., 1997. ̶ 232 с.
Казакевич Г. М. Слов’яни і кельти: в пошуках історичного контексту мовних контактів // Київська старовина. ̶ 2012. ̶ № 2. ̶ С. 3-14.
Каспарова К. В. Роль юго-западных связей в процессе формирования зарубинецкой культуры // Советская археология. ̶ 1981. ̶ № 2. ̶ С. 57-79.
Козак Д. Н. Венеди. ̶ К., 2008. – 470 с.
Лер-Сплавинский Т. Балто-славянская языковая общность и проблема этногенеза славян // Вопросы славянского языкознания. ̶ 1958. ̶ Вып. 3. ̶ С. 5-14.
Лопатин Н. В., Фурасьев А. Г. Северные рубежи раннеславянского мира в III-V ст. н.э. ̶ М., 2007. ̶ 252 с.
Мачинский Д. А. К вопросу о территории обитания славян в I-VI веках. // Археологический сборник Государственного Эрмитажа. —1976. ̶ Вып. 17. ̶ С. 82-100.
Мачинский Д. А. Миграция славян в І тысячелетии н.э. (по письменным источникам с привлечением данных археологии) // Формирование раннефеодальных славянских народностей. ̶ М., 1981. ̶ С. 31-52.
Обломский А. М. О характере миграций населения Центральной и Южной Беларуси в лесостепь в римское время// Гістарычна-археалагічны зборнік. ̶ 1996. ̶ № 10. ̶ С. 26-32.
Пачкова С.П. Зарубинецкая культура и латенизированные культуры Европы. ̶ К., 2006. ̶ 372 с.
Седов В. В. Славяне: историко-археологическое исследование. ̶М., 2002. ̶ 624 с.
Терпиловский Р. В. Поселение Сенча и его место среди памятников Днепровского Левобережья // Культурные трансформации и взаимовлияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем средневековье. ̶ СПб., 2004. ̶ С.131-143.
Терпиловский Р. В. Славяне Поднепровья в первой половине І тыс. н. э. ̶ Люблин, 2004. ̶ 232 с.
Терпиловский Р. М. Некоторые дискуссионные проблемы археологии и истории ранних славян // Stratum plus. ̶ 2001-2002. ̶ № 5. ̶ С. 420-430.
Топоров В. Н. Вступительные замечания (Категории времени и пространства и балтийское языкознание // Этнолингвистические балтославянские контакты в настоящем и прошлом (Предварительные материалы конференции. 11-15 декабря 1978 г.). ̶ М., 1978. ̶ С. 3-9.
Трубачев О. Н. Этногенез и культура древнейших славян. Лингвистические исследования. ̶ М., 1991. ̶ 271 с.
Щукин М. Б. Горизонт Рахны-Почеп: причины и условия образования // Культуры Восточной Европы І тысячелетия ̶ Куйбышев,1986. ̶ С.26-38.
Щукин М. Б. Керамика киевского типа с поселения Лепесовка //Советская археология. ̶ 1988. ̶ № 3. ̶ С. 207-214.
Щукин М. Б. О некоторых проблемах черняховской культуры и происхождения славян (по поводу статей Э. А. Рикмана, И. С. Винокура, В. В. Седова и И. Вернера)// Советская археология. ̶ 1975. ̶ № 4. ̶ С. 57-70.
Щукин М. Б. Реплика по поводу киевской культуры // Европейская Сарматия. XIV чтения памяти Анны Мачинской. ̶ СПб., 2011. ̶ С. 239-244.
Щукин М. Б. Семь миров древней Европы и проблема этногенеза славян // Славяне: этногенез и этническая история. ̶ Л., 1989. ̶ С. 56-62.
Beekes R. Comparative Indo-European Linguistics: An Introduction. ̶ Amsterdam, 1995. ̶ 415 p.
Klimas A. Baltic and Slavic revisited // Lituanus. ̶ 1973. ̶ vol. 19/1. ̶ P. 7-26.
Kortlandt F. Baltica & Balto-Slavica. ̶ Amsterdam-New York, 2009. ̶440 p.
Maziulis V. Baltų ir kitų indoeuropiečių kalbų santykiai (deklinacija). ̶ Vilnius, 1970. ̶ 343 p.
Novotná P., Blažek V. Glottochronology and its application to the Balto-Slavic languages // Baltistica. ̶ 2007. ̶ Vol. XLII (2). ̶ P. 185-210.
Olander T. Det baltoslaviske problem. Accentologien. ̶ København, 2003.—138 s.
Senn A. Handbuch der litauischen Sprache. Band I: Grammatik.—Heidelberg, 1966. ̶ 495 S.
Stang Chr. S. Vergleichende Grammatik der baltischen Sprachen. ̶ Oslo, 1966. ̶ 485 S.
Van Wijk N. Die baltischen und slavischen Akzent- und Intonationsysteme. ̶ Am-sterdam, 1923. ̶ 109 S.__
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Записки історичного факультету
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.