ДО ПИТАННЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ОДНОГО З СИМВОЛІЧНИХ АТРИБУТІВ ГАГАУЗЬКОЇ ВЕСІЛЬНОЇ ОБРЯДОВОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2312-6825.2014.25.62521Ключові слова:
ритуальна фляга, весільна обрядовість, сватання, гагаузи, тюрко-болгари.Анотація
У статті автори досліджують один з символічних атрибутів традиційної весільної обрядовості гагаузів. Робиться спроба з'ясувати походження і символічне значення гагаузької ритуальної фляги (чотри) на основі аналізу і порівняння з подібними флягами у інших тюркських народів. Автори приходять до висновку, що гагаузька чотра має давньотюркське походження, що доводиться не лише візуальною схожістю, але і тотожністю функціонального наповнення цього атрибуту.
Посилання
Алексиев Й. За бъклиците в средневековна България./ Й. Алексиев // Българите в Северното Причерноморие. Изследвания и материали. – Т. 7. – Велико Търново, 2000.
Артамонов М. И. Надписи на баклажках Новочеркасского музея и на камнях Маяцкого городища./ М. И. Артамонов // Советская археология. – 1954. – Т. XIX. – С. 263-265.
Баранов И. Праболгарские горизонты Судакского городища середины VIII[в оригинале ошибочно – XIII. – Ш. А., М. Г.] – первой половины X вв. / И. Баранов, В. Майко // Българите в Северното Причерноморие. Изследвания и материали. – Т. 7. – Велико Търново, 2000. – С. 83-99.
Вакарелски Х. Етнография на България. / Х. Вакарелски. – София, 1977. – 676с.
Вести Гагаузии. – 2010. – № 15-16.
Етнография на България. – Т. 3. – София, 1985. – 388 с.
Курогло С. С. Семейная обрядность гагаузов в XIX – начале XX вв. / С. С. Курогло. – Кишинев, 1980. – 241 с.
Майко В. Керамический комплекс VIII–X вв. праболгарского городища Тепсень в Юго-Восточном Крыму (предварительная типология)./ В. Майко // Българите в Северното Причерноморие. Изследвания и материали. – Т. 7. – Велико Търново, 2000. – С. 101-123.
Маруневич М. В. Традиционная свадебная обрядность у гагаузов Молдавской ССР./ М. В. Маруневич // Этнография и искусство Молдавии. – Кишинев, 1972. – С. 177-186.
Октябрьская А. В. К семантике изображений на тажууре – кожаной фляге алтайцев./ А. В. Октябрьская // Рериховские чтения 1984 год. К 110- летию Н. К. Рериха и С. Н. Рериха: Материалы конференции. – Новосибирск,1985. – С. 209-221.
Рапопорт Ю. А. Космогонический сюжет на хорезмийских сосудах./Ю. А. Рапопорт // Средняя Азия в древности и средневековье. – М., 1977. –С. 58-71.
Рашев Р. За глинените бъклици в Средневековна България./ Р. Рашев// Плиска-Преслав, 1. – София, 1979. – С. 206-209.
Фехер Г. Ролята и културата на прабългарите. Значението на прабългарската и старомаджарската култура в изграждането на цивилизацията на Източна Европа. / Г. Фехер. – София, 1997.
Шабашов А. В. Гагаузы: система терминов родства и происхождение народа. / А. В. Шабашов. – Одесса, 2002. – 740 с.
Шабашов А. В. Гадание по бараньей лопатке как этнокультурный феномен А. В. Шабашов. / А. В. Шабашов // Археология и этнология Восточной Европы: материалы и исследования. (Сборник научных работ, посвященный 60-летию В. Н. Станко). – Одесса, 1997. – С. 344-353.
Шипова Е. Н. Словарь тюркизмов в русском языке. / Е. Н. Шипова. – Алма-Ата, 1976. – 444 c.
Якобсон А. Л. Керамика и керамическое производство Средневековой Таврики. / А. Л. Якобсон. – Л., 1979. –164 с.
Karanfil Gьllь. Актуализация традиционной культуры гагаузов как путь к самосохранению // Son Sesler Last Voices. 2014. [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://tehlikedekidiller.com/turkce/wpcontent/uploads/G%C3%BCll%C3%BC-Karanfil-Rus%C3%A7a.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Записки історичного факультету
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.