З ІСТОРІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» У ВИШАХ УРСР В 1930-Х РР.: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2312-6825.2022.33.270460Ключові слова:
вища історична освіта, вища школа, історія України, дисципліна, методика, історіографія, державна політикаАнотація
У статті на підґрунті вперше введеного до наукового обігу раніше неопублікованого архівного документа досліджено еволюцію радянської державної політики у сфері вищої історичної освіти в УРСР в 1930-х рр. На основі архівних і опублікованих джерел представлено політичні, суспільні та методичні умови впровадження дисципліни «Історія України» у вищій школі УРСР. Продемонстровано вплив динаміки політичного розвитку держави на теорію і практику вивчення історії України. Проаналізовано ідеологічні, політичні й методологічні причини, які призвели до впровадження історії України як спеціального курсу. Історичні сюжети дисципліни «Історія України» в першу чергу були покликані ілюструвати політичні, соціальні та економічні явища минулого на користь актуальних сучасних подій молодої соціалістичної держави. Основну увагу приділено розгляду і аналізу методичного аспекту впровадженої дисципліни. Прослідковано процес відновлення традиційних форм і методів викладання історичної дисципліни у вишах, який супроводжувався збільшенням ролі викладача в навчальному процесі. Простежено заходи партійно-державного керівництва, спрямовані на впровадження дисципліни «Історія України» у вищій історичній освіті. Зазначено, що в результаті багаторічної роботи великого колективу науковців було розроблено навчальну програму, яка стала історичним наративом, в якому було зафіксовано офіційну позицію влади в основних питаннях вітчизняної історії, та одночасно офіційним орієнтиром для вчених, педагогів, освітян, політпрацівників, діячів культури. У документальному додатку розміщено програму з історії України для першого курсу учительських інститутів на літню сесію 1938 р., рівень репрезентативності та археографічного опрацювання якого доволі високий, що в сукупності суттєво збільшує науковий рівень фактологічного підґрунтя проведеного дослідження.
Посилання
Levchenko, 2018 – Levchenko V. Shtrykhy do portreta radianskoho istoryka N. I. Mezhberha [Touches to the portrait of the Soviet historian N. I. Mezhberg]. – Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Istoriia. – 2018. – No. 3(138). – P. 31–40. [in Ukrainian].
Pometun, Freiman, 2006 – Pometun O. I., Freiman H. O. Metodyka navchannia istorii v shkoli [Methods of teaching history at school]. – Kyiv : Heneza, 2006. – 328 p. [in Ukrainian].
Chadaieva, 1996 – Chadaieva K. Rozvytok istorychnoi osvity v Ukraini u 20-30 roky ХХ st. [Development of history education in Ukraine in the 20-30s of the 20th century.] – Kharkiv, 1996. – 180 p. [in Ukrainian].
Yurkova, 2015 – Yurkova O. «Istoriia Ukrainy» chy «Korotkyi kurs», abo yak u 1940 rotsi postala «ukrainska radianska istoriohrafiia» [«History of Ukraine» or «Short Course», or as «Ukrainian Soviet historiography» appeared in 1940]. – Svitlo y tini ukrainskoho radianskoho istoriopysannia. – 2015. – P. 89–108. [in Ukrainian].
Yakovenko, 2017 – Yakovenko H. H. Metodyka navchannia istorii: navchalno-metodychnyi posibnyk [Methods of teaching history: educational and methodological manual]. – Kharkiv : Vydavnytstvo KhNADU, 2017. – 324 p. [in Ukrainian].
Yas, 2016 – Yas O. «Na choli respublikanskoi nauky...». Instytut istorii Ukrainy (1936–1986): Narysy z instytutsionalnoi ta intelektualnoi istorii (Do 80-richchia ustanovy) [«At the head of republican science...». Institute of the History of Ukraine (1936–1986): Essays on Institutional and Intellectual History (To the 80th Anniversary of the Institution)]. – Kyiv : NAN Ukrainy. In-t istorii Ukrainy, 2016. – 542 p. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.