СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ГОЛОДУ 1946-1947 РР.: ДОЛЯ ДІТЕЙ УКРАЇНСЬКОГО ПРИДУНАВ'Я

Автор(и)

  • А. Акчебаш Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2312-6825.2020.31.220036

Ключові слова:

famine, communist construction, orphanages, homelessness, charity.

Анотація

У статті представлені події після переможного завершення Другої світової війни, коли населення радянської України мало б почати мирне життя сподіваючись, що найважче і найстрашніше вже позаду. Однак, цьому не судилося бути. Реальні життєві обставини розвіяли всі мрії про щасливе майбутнє. Черговим випробуванням став голод.
Голод в Україні 1946-1947 рр. був викликаний різними факторами. В першу чергу це була спланована акція радянської влади по вилученню залишків зерна в селян для надання допомоги «братнім народам» із соціалістичного табору та відбудови промисловості, відновлення військово-промислового комплексу. Другою причиною стала післявоєнна розруха, яка спричинила руйнування всіх ланок господарства України. По-третє – сильна посуха, яка остаточно підірвала розорене сільське господарство.
Хлібозаготівельні плани 1946-1947 рр. для України були нереальними, однак партійна верхівка вилучала хліб з села адміністративно-командними методами. В результаті, коли плани були виконані лише на 62,4%, влада вдалася до репресій. Керівництво на місцях звинувачувалось в саботажі та «антибільшовицькому ставленні до хлібозаготівель».
Залишившись без зерна, населення почало голодувати. Свого апогею голод досягнув узимку та навесні 1947 р. Голодування охопило майже всі українські території. Найбільше постраждали південні регіони України.
Старанно приховувана, в радянські часи, трагічна сторінка історії українського народу відкриває перед дослідниками жахливі історичні факти. Як відомо, тоталітарний сталінський режим за одну тільки згадку про голод нещадно карав, кваліфікуючи такі дії як поширення наклепницьких вигадок про радянську владу. З пам’яті людей протягом багатьох років всіляко витруювалась спогади про безвинно загиблих. Особливо незахищеними в роки страшного голоду били діти. Малих дітей, як і людей похилого віку, голод не щадив. Заради того, щоб зберегти життя своєї дитини матері відвозили їх до міста і залишали на вокзалах, у під’їздах житлових будинків, на ґанках лікарень, ясел, дитсадків, дитячих будинків. Попри намагання батьків усіма засобами, часто ціною власного життя, захистити своїх дітей від голодної смерті, позбавлені упродовж тривалого часу будь-якої їжі, діти, крім нестерпних фізичних тортур, зазнавали моральних страждань. В статті представлені архівні матеріали, які містять інформацію про те, що допомога голодуючим дітям Півдня України почала надходити лише з 15 січня 1947 р., коли значна частина дітей вже захворіла на дистрофію. Відкриті нові дитячі будинки виявилися нездатними прийняти тисячі безпритульних дітей області. За оцінками різних істориків у роки Голодомору голодною смертю померло від 1,5 до 4 млн. дітей. А ті, що вижили, виросли і через десятиліття розказали нащадкам про злочин геноциду, однак на все життя лишилися у неофіційному і невизнаному в Україні статусі «жертви Голодомору».

Біографія автора

А. Акчебаш, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

А. Akchebash

Посилання

Veselova, 2002 Veselova O.M. Holod 1946–1947 rr. v Ukraini. [Famine 1946-1947 in Ukraine]. Narys istorii Ukrainy XX st. 2002 S. 148-152. [in Ukrainian]. Veselova, Panchenko – 1995 Veselova O.M. Panchenko P.P. (1995). Shche odna trahichna storinka istorii Ukrainy. Holod 1946–1947 rokiv. [Another tragic page of the history of Ukraine. Famine 1946-1947]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. №6.1995 S. 112-115 [in Ukrainian].

Voronov, Pyliavets,1991 - Voronov I.O. Pyliavets Yu.H. (1991). Holod 1946–1947 rokakh [Famine in 1946-1947.] K:. T-Vo «Znannia» Chas I Suspilstvo Ser.1, №1 1991. 48 s. [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-21

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ